Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Котвицька І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Висоцький О. Б. Кристалогенезис та вік циркону із габро-осницького комплексу (Волинський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / О. Б. Висоцький, Т. І. Довбуш, І. М. Котвицька // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 81-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_10
| 2. |
Кривдік С. Г. 87Sr/86Sr в апатитах із лужних і основних [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Дубина, Т. І. Довбуш, І. М. Котвицька, О. Б. Висоцький, Н. В. Безсмолова, Ю. А. Амашукелі // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_10 Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (<$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr>) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов'язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> 0,702 - 0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело. Дещо збільшується це значення в фенітах (до 0,704 - 0,705) і деяких сієнітах (до 0,712) цієї формації. У масивах габро-сієнітової формації виявлено значно ширший діапазон варіацій значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> апатитів. У помірно диференційованих олівінових габроїдах це співвідношення становить 0,7030 - 0,7035, у ферогабро - 0,705. Ще більш значні варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> властиві сублужним, лужним і нефеліновим сієнітам - від 0,703 до 0,717 - 0,737, інколи до 0,737 - 0,856. Сієніти з таким високим значенням <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> характеризуються високим ступенем кристалізаційної диференціації: сильно залізистими фемічними мінералами (фаяліт, геденбергіт, аніт), збагаченням на Zr, TR, Y, Rb і збідненням на Sr. Такий широкий діапазон варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> пояснюється різними петрогенетичними механізмами формування лужних і основних порід: первинні глибинні магми, контамінація корового матеріалу, кристалізаційна диференціація з накопиченням калію, рубідію (в тому числі радіогенного) і деплетацією стронцієм (тривале польовошпатове фракціонування).
| 3. |
Котвицька І. М. Важкі метали в грунтах Київського мегаполісу [Електронний ресурс] / І. М. Котвицька // Пошукова та екологічна геохімія. - 2003. - № 2-3. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2003_2-3_18
| 4. |
Наумко І. Ізотопний склад стронцію кальциту прожилкововкрапленої мінералізації у перспективно нафтогазоносних відкладах північнозахідної частини Кросненської зони Українських Карпат [Електронний ресурс] / І. Наумко, Л. Степанюк, Г. Занкович, О. Висоцький, І. Котвицька // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 130-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_70 Вперше визначено ізотопний склад cтронцію кальциту прожилково-вкрапленої Кросненської структурно-фаціальної одиниці Українських Карпат. Виміряні співвідношення <^>87Sr/<^>86Sr варіюють від 0,70864 до 0,71030 і не корелюють із розташуванням прожилків у відслоненнях, місцем відбору проби, складом і віком вмісної породи. Вони потрапляють в інтервал, характерний для порід континентальної кори, і майже повністю збігаються зі значеннями <^>87Sr/<^>86Sr (0,708 - 0,7095), характерними для вод морів та океанів, однак чітко відрізняються від значень <^>87Sr/<^>86Sr як мантійних, нижчих за середнє значення 0,7037, так і континентальних карбонатних порід. Це свідчить про принципово відмінні джерела їхніх флюїдів. Позаяк прожилково-вкраплену мінералізацію пов'язують із тектонічною активізацією, припливом глибинних флюїдів і формуванням парагенезів мінералів у прожилках і вкрапленнях шляхом заліковування тріщин у розломних зонах і зонах подрібнення, то у кристалізації прожилкового кальциту брали участь флюїди, збагачені радіогенним ізотопом cтронцію (<^>87Sr) до типово корових величин, на відміну від мантійних значень, що відображає визначальну роль корової речовини у формуванні прожилкового кальциту. Інтервал отриманих нами значень (0,70864 - 0,71030) повністю співпадає з ізотопними співвідношеннями <^>87Sr/<^>86Sr, визначеними у зразках нафти з низки родовищ Передкарпаття (0,7084 - 0,7109). Це підтверджує наявні матеріали щодо спряженості процесів прожилково-вкрапленого мінералогенезу та формування покладів вуглеводнів у Карпатському регіоні та вказує на корове джерело глибинних мігрувальних вуглеводневмісних флюїдів, приплив яких у зони розвитку т. зв. ущільнених колекторів перспективно нафтогазоносних відкладів сприяв можливому формуванню у них за відповідних геодинамічних умов покладів вуглеводнів.
|
|
|